На допомогу вчителю

Педагогічне спілкування викладача з учнями на уроці и поза ним, спрямоване на створення сприятливого психологічного клімату та досягнення спільної мети. Це система взаємодії вчителя і класу, змістом якої є обмін інформацією, здійснення навчально-виховного впливу, організація стосунків.

Стилі педагогічного спілкування :

  • Спілкування на основі захоплення загальною спільною творчою діяльністю. Цей стиль поєднує високий професіоналізм і гуманізм учителя;
  • спілкування на засадах дружніх стосунків. Спілкування-діалог. Розвиваються продуктивні стосунки вчителя з учнями;
  • спілкування-дистанція. Дистанція є обмежувальним чинником у стосунках педагога з учнями, базується на авторитеті ролі,

а не особистості вчителя;

  • спілкування-залякування. Цей стиль виникає в результаті небажання вчителя здійснювати індивідуальний підхід до дитини, наявності специфічних рис характеру вчителя, ворожого ставлення до дітей;
  • спілкування-загравання. Цей стиль виникає через нерозуміння вчителем завдань, що стоять перед ним; неволодіння навичками спілкування; наявність страху перед спілкуванням із класом і одночасне бажання встановити контакт з ни

Моделі педагогічної взаємодії

Назва моделі

Особливості Психологічний ВИСНОВОК
Модельдикторська(«Монблан») Педагог ніби відсторонений від тих, кого навчає, він ширяє над ними, перебуваючи в царстві знань. Учні для нього — лише безлика маса слухачів. Ніякої особистісної взаємодії. Педагогічні функції зведені до інформативного повідомлення Відсутність психологічного контакту, а звідси — безініціативність і пасивність учнів
Модель неконтактна («Китайська стіна») Між учителем і учнями існує слабкий зворотний зв’язок через довільно або ненавмисно зведений бар’єр спілкування. У ролі такого бар’єра можуть виступити відсутність бажання до співпраці; інформаційний, а не діалоговий характер уроку Слабка взаємодія з учнями, а з їх боку — байдуже ставлення до педагога
Модель диферен­ційованої уваги («Локатор») Заснована на вибіркових відносинах з учнями. Педагог орієнтований не на весь клас, а лише на частину, наприклад на талановитих учнів. Однією з причин такої моделі спілкування на уроках може бути невміння поєднати індивідуалізацію навчання з фронтальним підходом Порушується цілісність акту взаємодії в системі «педагог — клас»
МодельГіпорефлек-сивна («Тетерев») Полягає в тому, що педагог у спілкуванні ніби замкнений сам на собі: його мовлення здебільшого монологічне. Розмовляючи, він чує лише самого себе та ніяк не реагує на слухачів. Навіть у спільній трудовій діяльності такий педагог поглинений своїми ідеями й виявляє емоційну глухоту до оточуючих Практично відсутня взаємодії між учителем і учнями. Навчально-виховний вплив представлений формально
МодельГіперрефлек-сивна («Гамлет») Педагог стурбований не стільки змістовним аспектом взаємодії, скільки тим, як він сприймається оточуючи­ми. Міжособистісні стосунки мають для нього доміную­че значення. Він сумнівається в дієвості своїх аргументів, у правильності вчинків, гостро реагує на нюанси психо­логічної атмосфери класу, приймаючи їх на свій рахунок У такій моделі поводження часто кермо влади опиняється в руках школярів, а педагог займає ведену позицію у стосунках
Модель негнучкого реагування («Робот») Взаємини педагога з учнями будуються за твердою програмою, де чітко дотримуються цілі й завдання заняття, дидактично виправдані методичні прийоми, наявна бездоганна логіка викладу й аргументація фактів, відшліфовані міміка й жести, але педагог не має почуття розуміння мінливих ситуацій спілкування. Він не враховує педагогічну дієвість, склад і психічний стан учнів, їх вікові та індивідуальні особливості Характерний низький коефіцієнт педагогічної взаємодії
Модель авторитарна («Я сам») Навчально-виховний процес цілком фокусується на педагогові. Від нього йдуть питання й відповіді, судження й аргументи. Практично відсутня творча взаємодія між ним і класом. Однобічна активність педагога придушує будь-яку особисту ініціативу з боку учнів, які усвідомлюють себе лише як виконавців, чекають на інструкцій до дії. До мінімуму знижується їхня пізнавальна й суспільна активність Виховується безініціативність школярів, губиться творчий характер навчання, спотворюється мотиваційна сфера пізнавальної діяльності
Модель активноївзаємодії(«Союз») Педагог постійно перебуває в діалозі з дітьми, заохочує ініціативу; легко схоплює зміни в психологічному кліматі класу і гнучко реагує на них. Переважає стиль дружньої взаємодії зі збереженням рольової дистанції. Навчальні, організаційні й етичні проблеми, що виникають, творчо розв’язуються спільними зусиллями Така модель вважається найбільш продуктивною